Впродовж ХХ століття в умовах комуністичного режиму Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них був Голодомор 1932-33 років. Однією з причин голодомору було прагнення приборкати сталінським режимом український національно-визвольний рух. Адже початку ХХ ст. Українська революція 1917-1921рр стала важливим етапом боротьби за українську державність, прискорила становлення української політичної нації і селянської верстви.
  Українські селяни з їхньою природженою працьовитістю та повагою до приватного майна несприйняли суцільної колективізації. Коли розпочалася конфіскація землі, майна та врожаїв, а людей силою заганяли в колгоспи, українське село повстало. У 1930р відбулось близько 4 тисяч масових виступів, в яких взяло участь 1,2 млн. осіб. За перші 7 місяців 1932 влада зафіксувала в УРСР понад 900 виступів селян, що складало понад 56% усіх антиурядових акцій в СРСР за цей час.
  Щоб «покарати», «приборкати» українців та унеможливити подальший спротив із середини 1932 р. комуністична влада розпочала каральну операцію – МАСОВИЙ ШТУЧНИЙ ГОЛОД.
  Цього року вшанування пам'яті жертв голодоморів припадає на 27 листопада. 26 листопада в Смілянському промислово-економічному фаховому коледжі ЧДТУ відбувся виховний захід – акція «Запали свічку», в якому взяли участь студенти ІІ курсу груп ЕТ-9-20, ПФ-9-20. Учасники заходу переглянули документальні кадри і спогади очевидців про трагічні події Голодомору; аналізували причини, наслідки трагедії, яку пережив український народ, та її відлуння у сучасність.
   Традицію запалювати свічки у вікнах своїх будинків у 2003 році запропонував відомий дослідник Голодомору Джеймс Мейс. Йому належать слова: «Навіть сім десятиліть опісля свічка, що мерехтить у вікні, видається гідною відповіддю наступних поколінь».